Міжнародний валютний фонд направив у Кабінет Міністрів України лист, в якому попередив (!) про, по суті, необхідність зобов’язати всіх операторів телекомунікацій власним коштом встановити на своїх майданчиках апаратуру, що дозволить Національному антикорупційному бюро України на власний розсуд і без дотримання будь-яких формальностей на кшталт санкцій суду прослуховувати будь-які телефонні розмови та знімати без жодних обмежень інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж.

Не обговорюючи питання, яким боком МВФ до прослуховування телефонних розмов українських абонентів, хочеться, передусім, поцікавитись, а яка доля тих кількох кримінальних проваджень, що були зареєстровані в Генпрокуратурі за фактами незаконного прослуховування Ситником телефонів підприємців та незаконного слідкування за правоохоронцями на виконання приватних замовлень?

Нагадаю, що на сьогодні інформацію з телекомунікаційних мереж на завдання НАБУ знімає Служба безпеки України, при цьому в СБУ відмовляються ставити телефони «на прослуховування» без попередньої реєстрації кримінального провадження та отримання санкції суду – як це й передбачено законодавством. У зв’язку з цим Ситник змушений підробляти документи. Зокрема ще в березі 2016 року були виявлені два випадки, коли співробітники НАБУ брали приватні замовлення на прослуховування телефонів підприємців і вписували номери цих телефонів у подання до суду, якими прохали надати дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно інших осіб. Також були виявлені неодноразові випадки реєстрації Ситником фальшивих кримінальних проваджень за вигаданими епізодами вчинення тяжких злочинів – виключно з тим, щоби можна було ввести в оману слідчого суддю й отримати дозвіл на прослуховування телефонів певних осіб.

Я вже не кажу про два стаціонарних поста візуального спостереження за співробітниками Генпрокуратури, які Ситник без санкції суду й жодних законних підстав обладнав на вулиці Петлюри в Києві на прохання касира Саакашвілі, колишнього генерального консула Грузії Нішніанідзе, який був викритий в одержанні з державного бюджету України колосальних сум на відшкодування ПДВ за фіктивними документами.

Так ось, кримінальні провадження за всіма цими фактами генеральний, прости господи, прокурор Луценко «заради об’єктивності» ще у вересні 2016 року передав для розслідування в СБУ. Але досі ніякої інформації про результати слідства немає – є лише запевнення голови СБУ Грицака, що справа, мовляв, інтенсивно розслідується. При цьому Ситник продовжує перебувати на волі, йому досі не повідомлено про підозру й, більш того, він навіть набрався нахабства ініціювати листи МВФ з вимогою надати йому технічну можливість прослуховувати телефони громадян без санкції суду.

Тож, може, варто спочатку дочекатись результатів слідства, покарати винних, а подібні листи МВФ розглядати лише після набрання законної сили вироку щодо Ситника?

Подписывайся на рассылку новостей Страны на канале Telegram. Узнавай первым самые важные и интересные новости!