Більшість політиків - жертви амплуа.
Це як в акторстві. Один раз зіграв злодія з страшенними очима - і все, прилипне, потім не "відмиєш".
Так і тут. Зіграв по молодості Жириновський роль буйного клоуна із мімікою Муссоліні та риторикою російських "застольних бесід" - і все, гратиме цю роль до кінця життя.

Але здебільшого політик одержує амплуа за посадою. От, приміром, Путін змушений зображати архетипового російського "царя" - суворого, експансіоністського, що погрожує всьому світу та "підминає" бояр. Виходить кепсько - на рівні аматорської вистави та реміксів "західних виконавців" Кіркоровим, але російський "піпл" хаває, бо зачекався на такі "шоу".

Подригавшись на початку терміну, Трамп, очевидно, змушений приміряти на себе роль "президента-республіканця-яструба".
Він наче говорить американцям: "ну фіг з вами, хочете бомбардувань - щось побомбардуємо. От хочете я скину найбільшу та найдорожчу бомбу!" Всі хочуть. Бомба летить. Всі задоволені.

Зрештою, для політика найважливіше не ефективність його дій, а відповідність цих дій очікуванням цільової групи.

Подписывайся на рассылку новостей Страны в Viber. Узнавай первым самые важные и интересные новости!