ПАМ"ЯТАЄМО

сьогодні рівно 4 роки як не стало відомого українського політв"язня радянських ГУЛАГів, лідера Української республіканської партії, видатного громадського і політичного діяча Михайла ГОРИНЯ. Він помер у січні 2013 року.

Я познайомився з ним в далекому 1994 році, коли разом з Алексей Голобуцкий прийшли до УРП. Пан Михайло був людиною широких знань, гарної політичної підготовки. Він був родичем одного з керівників ОУН - УПА Миколи Лебідя (той доводився двоюрідним братом матері Михайла Гориня).

Горинь багато нам розповідав про генерації українського підпілля з часів довоєнної Польщі, радянської окупації та сталінізму до дисидентського підпілля 1960-1980 рр. в СРСР.

Але Горинь вважав великою помилкою перенесення в сучасну Україну політико-ідеологічних концепцій минулого. Він вірив у Республіканізм, вірив в Балто-Чорноморський Союз і, навіть, ініціював в 1995 році форум партій країн БЧС.

Він був представником "інакшого" політикуму, чим той який був на той час правлячим. На таких людей вже тоді був дефіцит, вже не кажучи про сьогодні.

В 2000 - 2006 рр Михайло Горинь був головою Української всесвітньої координаційної ради. За його головування відбулося справжнє відродження роботи із співвітчизниками у всьому світі.

Проте мало хто знає, що Михайло ГОРИНЬ був першим директором ЦЕНТРУ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (1995 - 1998 рр). Другим став я. Традиції збережені...

Подписывайся на Страну в Twitter. Узнавай первым самые важные и интересные новости!