Не можна не відреагувати на велику кількіть "великих справ" Генеральної Прокуратури.

Вчора багато журналістів телефонували з приводу перспектив справи Александр Онищенко (Aleksandr Onyshenko), низкою стоять справи Вадим Новинский, Богатирьової, Ефремова, справи молодавського бізнесмена Кобалева в Україні й вінцем стали допити Януковича.

Щодо юридичної складової процесу я б звернулася до експертного погляду Денис Бугай адже нещодавно ми говорили з ним про складну систему розшуків Інтерполу та речі, які надто спрощуються у суспільстві. Думаю вин нам пояснить юрыдычну складову по кейсам (що важливо для ЗМІ та громадськості).

Але, тим паче, чи є перспективи для Луценка у результативних розслідуваннях (все-таки Юрій Віталійович в большій мірі політик ніж юрист)? На моє особисте переконання нині є декілька причин відкриття "справ":
- річниця Майдану (аргументація невирішеної політичної та економічної кризи")
- мінуси бюджетного процесу, відсутність грамотних реформ у пладковій сфері (про це ми нещодавно говорили на круглому столі, але звісно аналізувати цифри не так яскраво як емоційно обговорювати "злочинців"
- тарифна криза, колосальне збідніння населення
- криза управління (вертикалі президента) - звинувачення та кампанія проти позиції Гонтаревої, відсутність прокуроської ефективності
- відсутність результату по впровадженню візової лібералізації та поступу у Мінському процесу, ризики пов'язані з позицією Трампа, можливої нової владної команди Німеччини та Франції - гіпотетично більш проросійської.
- активність (різноверкторна) опозиційних політичних сил
- вцілому відсутність очікуваної зкоординованої політики гілок влади, реформ, а не косметичних змін

Чи проблеми це Порошенка – ні він квінтесенція політичного свавілля недозрілої демократії, в цілому інститут президенства з останніми очільниками породжує кризу та політичні конфлікти, недовіру, уентралізацію.
Не дивлячись на вищевказане, рейтинг президента й досі не впав до рекордних мінімумів, люди все ж не полишають сподівання .... Люди чекають на справедливість, принаймні у питанні Майдану. Відтоді - вчасна відповідь - справи проти "команди Януковича", великого бізнесу, политичних опонентів. Я не прихильник Януковича, звісно, й взагалі вважаю, що людина його рівня розвитку та розуміння процесів не мала б стати Президентом, але маніпуляція юридичним нігелізмом нації, неосвідченістю у процесуальних нормах - теж справа невдячна, хоча медійно успішна у тактиці. Так само по різному можна видноситися до Оніщенка, Новінського та інших, але не вічно ж можна називати всіх "агентами Кремля", мають бути юричні аргументи справ.

Тепер по кожній справі. Політичні моменти, що роблять перспективи розслідування малореалістичними:

- Новінський (один із найбільш впливових гравців опозиції, інвестор Опозиційного блоку) - ВР не буде голосувати без доказів за зняття недоторканості, та й голосування з ОБ вкрай важливе для президента як у Раді, так і на місцях, де такі неформальні коаліції існують. Як аргумент примусу до діалогу – так, існує і такий варіант.
- Оніщенко - довго вибудовував зв'язки на Заході, особливо неформальні, через свої меценацькі, спортивні проекти, конкурси краси тощо. Має ресурси та цитованість для інформаційної кампанії зі своєю позицією як підприємець (вчасно її почав), може надати аргументи та матеріали, що не зашкодять юридично, але суттєво зашкодять владі у векторі іміджу та довіри як в Україні, так і у відносинах з Заходом і ці аргументи будуть зрозумілішими аніж панамські документи.
- Богатирева - справу Інтерпол вже давно закрив, складу злочину немає, знову йде повернення до теми, зважаючи на те, що екс-міністр не надто вкладала кошти саме в імідж.
- Ефремов - затягування процесу
- Янукович – звісно, якщо б у допитах був резонанс, то цієї інформації не було б так вдосталь у пресі та коментарях, самому Януковичу б також не було б сенсу публічно брати участь якби юристи бачили у цьому небезпеку. В цілому цікаво переглянути соціологічні дані з приводу сприйняття його слів, довіри.

Тож слідкуємо, але знаете, що шкода. В США всі Президенти - "хороші та величні по -своему" - вони орієнтир нації ( так часто це штучно але це й є наіцональна ідея), повага до державних інституцій, прийняття їх позіції, у Англії - повага як до монаршої родини, так і до виборних посад призначеного Уряду (повага - це не відсутність критики). Країни з нерозвиненою демократією (Україна, Молдова, Кенія, Гватемала, Болівія тощо) (не авторітарні) - критика всіх інституцій влади й поляризація суспілсьва - змін влади - ресурсне постачання - кризи - конфлікти, вразливість. Подивіться на наші рейтинги довіри....

Подписывайся на Страну в Twitter. Узнавай первым самые важные и интересные новости!