Сильна влада не кидає лідерів опозиції в тюрму!

Суд над Медведчуком засвідчив, що не все ще втрачено в Україні. Якщо за справедливість боротися, шанс відстояти свою позицію досить високий.

Віктора Медведчука звинувачують, зокрема, по статті 111 «Державна зрада».

Сторона звинувачення стверджувала, що він вів підривну діяльність проти України за домовленістю з владою Росії. Але при цьому не вдалося встановити, з ким. В неустановленому місці, в невстановленому часі, невстановлені особи нібито прийняли рішення залучити Медведчука до діяльності проти нашої держави. На цьому будувалася доказова база прокурорів.

Адвокати логічно поставили питання: якщо прокурори називають цих людей «невстановлені особи», то звідки вони знають, що це громадяни Російської Федерації та представники російської влади?

Медведчука також звинувачують по статті 438 «Порушення законів та звичаїв війни». Цю статтю суто теоретично можна застосовувати до українського громадянина виключно тоді, коли країна перебуває в стані війни з іншою країною. Юридично війни з тією ж Росією не існує. Абсурд, та й годі.

Прокуратура голослівно намагалася довести причетність Медведчука до видобутку корисних копалин в Криму. Все побудували виключно на припущеннях. Адвокати при цьому цілком слушно посилалися на статтю 62 Конституції України, в якій сказано, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Сторона захисту представила суду всі підтверджувальні документи про те, що підозрюваний ніяк не пов'язаний з власниками підприємств, які начебто добували корисні копалини в Криму.
Сторона обвинувачення в основному оперувала копіями статей з інтернету та матеріалами, не легалізованими й отриманими в незаконний спосіб. Суду не надали жодного доказу, підтвердженого необхідними документами.

Було відверто соромно спостерігати за цими прокурорами, які на елементарні питання судді плуталися в аргументації чи просто відмовчувалися.

Як з’ясувалося, усе досудове розслідування велося в рамках СБУ, що є неприпустимим з точки зору дотримання закону. Відповідно до статті 36 Кримінального процесуального кодексу України «забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної цим Кодексом».

Отже, відповідно до статей, які інкримінували Медведчуку, таким органом мало бути лише ДБР.
З цієї точки зору весь масив так званих зібраних матеріалів СБУ при розгляді справи по суті можна сміливо відправляти в сміття. Суд не повинен їх брати до уваги.

Прокурори заявили, що експертизу отриманих фактів проводили саме в структурах СБУ. Це також є грубим порушенням закону. В Україні експертизу в кримінальних справах здійснюють державні спеціалізовані установи Мін'юсту. Їх до цього не залучали.

Спроба звинуватити Медведчука в тому, що він ухиляється від слідства, також провалилася. З’ясувалося, що повістка про виклик депутата на допит перебувала на сортуванні поштового відділення «Укрпошти» і до адресата не надходила. Він про неї не знав і тому і не з’явився до слідчого.

В результаті суд відмовив прокурорам і не взяв Медведчука під варту. Замість цього - цілодобовий домашній арешт.

Якби на Печерський суд не чинився шалений тиск Банкової, клопотання про обрання Медведчуку запобіжного заходу залишилося б взагалі без розгляду.

План Офісу Президента відправити одного із лідерів опозиції у в’язницю на даний момент провалився.

Всі прекрасно розуміють, що нацькував правоохоронні органи на Медведчука саме Зеленський.
Ухвала суду обов’язково позначиться на падінні його рейтингу. Сильна влада не кидає лідерів опозиції в тюрму. Це особливості слабкої влади.

Вся ця історія з істеричним бажанням чи вигнати з країни, чи посадити Медведчука націлена на те, щоб позбутися політичного конкурента, відволікти увагу українців від провалу вакцинації, підвищення цін на продукти першої необхідності та комунальні платежі.

Українцям стояти осторонь і не протидіяти беззаконню вкрай небезпечно. Інакше завтра на місці Медведчука може опинитися будь-хто за критику антинародного курсу нинішньої влади.
Ми ще спроможні зупинити наступ на свої конституційні права і свободи.

Читайте Страну в Google News - нажмите Подписаться