УКРАЇНУ НАКРИЛО ПРАВОВЕ ЦУНАМІ!

Мене, чесно кажучи, ошелешило, коли сьогодні Зеленський сказав послам G7: "Ми гарантуємо, що після 16 грудня директор НАБУ залишиться на посаді".

Тобто це означає, що рішення Конституційного суду щодо неконституційності призначення Артема Сергійовича Ситника ніхто виконувати не збирається. Для президента, виявляється, не існує статті 151-2 Конституції, в якій сказано, що "рішення та висновки, ухвалені Конституційним судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені".

Право Володимир Олександрович відверто послав на карантин і замінив політичною доцільністю.
Адже громадянин Ситник продовжує за відсутності правових підстав керувати правоохоронним органом. Він навіть заявив, що рішення Конституційного суду не впливає на спроможність НАБУ виконувати обов’язки незалежно та ефективно.

Позиція Зеленського цілком зрозуміла. Він боїться колективного Заходу, демонструє слухняність перед МВФ, адже в казні без чергового траншу – дефолт.

Для Ситника втрата де-факто "хлібної посади" – це ризик відповідальності за неправомірну діяльність.

Все це ґрунтується виключно на політичних і приватних інтересах двох осіб, що і єднає їх у боротьбі проти КС.

Трішки історії для того, щоб освіжити пам'ять.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним указ президента Порошенка від 16 квітня 2015 року про призначення Ситника директором НАБУ. Підстава абсолютно однозначна і юридично неспростовна – повноваження гаранта визначаються виключно Конституцією, яка не надає йому права призначати та звільняти керівників органів центральної виконавчої влади. Тому таким указом п’ятий президент грубо вийшов за межі своїх повноважень, перевищивши їх.

Відповідно до ст. 152 Основного закону акт, що визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення КС рішення про його неконституційність. Простою мовою, він стає мертвим.
У згаданому рішенні КС наголосив, що указ про призначення Ситника директором НАБУ втрачає чинність з моменту ухвалення КС цього рішення – тобто з 28 серпня цього року.

Отже, щезла єдина правова підстава перебування згаданої особи на цій посаді. Далі – автоматичне звільнення.

Тобто юридичного документа, який би підтверджував перебування Артема Сергійовича на посаді директора НАБУ, немає. Ми зіткнулися з фактом самовільного захоплення цим громадянином державної посади і державного органу, що називається узурпацією влади. А Зеленський у цьому випадку – співучасник цього процесу в формі пособництва.

В Україні влада змінюється досить часто, і правову вакханалію зупинять. Та за подібні дії рано чи пізно доведеться нести кримінальну відповідальність.

Подпишитесь на телеграм-канал Политика Страны, чтобы получать ясную, понятную и быструю аналитику по политическим событиям в Украине.