ОПТИМІСТИЧНЕ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕДНОСТІ
Коли ж Незалежність проголосила Україна 24 серпня, це дало поштовх іншим – Білорусі (25 серпня), Молдові (27 серпня), Киргизстану (31 серпня).
Далі у вересні 1991 року по черзі пішли з СРСР Узбекистан, Таджикистан та Вірменія, а в жовтні – Азербайджан та Туркменистан. 12 грудня, ратифікувавши Біловезькі угоди про створення СНД, Верховна Рада Росії поклала край союзному Договору. Останнім був Казахстан, проголосивши незалежність 16 грудня 1991 року.
«Я б так не прив’язував «ефект доміно» саме до України. Бо в першу чергу мова йшла про здатність Центру контролювати національні околиці Радянського Союзу. У тій же Вірменії, Азербайджані, Молдові було більше Незалежності з точки зору формування представницької чи виконавчої влади, аніж у демократичних сил в Україні. Тому сказати, що проголошенням Незалежності Україна створила якийсь ефект, я б не сказав», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода український політичний експерт Віталій Кулик.
«Але, що було важливо для країн пострадянського простору – це те, що Україна була формальним «засновником» Радянського Союзу. І вихід України з Радянського Союзу означав припинення його існування. Фактично наш Акт про Незалежність ставив хрест на існуванні Радянського Союзу. І перебування інших республік у складі СРСР тоді вже втрачало будь-який сенс. Тому й почався масовий вихід, оскільки країни-засновники самі фактично денонсували «союзний договір» (остаточний текст так і не було розроблено і міжнародною угодою він не став – ред.). Тобто, сам Акт про Незалежність 24 серпня запустив процес зруйнування, процес вибуху Радянського Союзу», – додає Кулик.