Телефон сьогодні знову червоний. Чи то від сорому, чи то від люті... Усі запитують про відставку Смолія. Зроблю своі припущення. Наразі мотиви та наслідки виглядають наступним чином.
Питання відставки Голови правління НБУ було лише питанням часу. Більше того, вже була підготовлена для розгляду Радою постанова про «недовіру» Смолію. Багатомісячні вмовляння та переконання Правлінням не сприймалися. При цьому, вмовляння не тільки з боку Президента, Уряду..., а також з боку МВФ. Тому рішення про звільнення Смолія було єдиним правильним. Стримувала лише можлива (!) негативна реакція того ж МВФ. Після сьогдяшньої заяви МВФ з приводу цієї відставки - маємо чергове підтвердження, що Президента весь час вводили в оману. Для МВФ визначальним є принцип роботи регулятора, а не персоналії, що його очолюють.
Між тим, Смолій зробив свою заяву. І саме у тій формі, у якій зробив. І саме тоді, коли зробив. Чому саме так і саме вчора? Гра на випередження. З одного боку. З іншого - гримнути дверима і спробувати отримати статус «принципової людини» як певний елемент захисту від майбутніх кримінальних справ. Але є найголовніше. Розхитати ситуацію. Як на валютному ринку зокрема, так і в публічних фінансах вцілому.
Заява Смолія спричинила відміну розміщення евробондів. «Книги» вже були закриті, умови зафіксовані - $1,75 млрд. під 7,3%. Але розміщення довелося скасувати. На цьому етапі відміна розміщення - це безпрецедентно для боргових ринків! Переоцінити негативні наслідки такої ситуації не можливо! А це вже, на моє переконання, підрив Національної економічної безпеки. Оцінку саме в цьому контексті ця ситуація має отримати беззаперечно!
Яків Смолій міг піти у будь-який спосіб. І лише від нього залежало - піти достойно, чи як негідник. Оцінку цього має дати ринкове середовище та, безумовно, правоохоронна система.

Читайте Страну в Google News - нажмите Подписаться