От цікава ситуація на Львівщині з блокуванням пунктів пропуску на кордоні. Ситуація наступна. Мешканці прикордонних територій мають право на т.зв. малий прикордонний рух, тобто відвідувати сусідню країну без шенгенських віз. Не секрет, що практично всі вони використовують ці права для дрібних контрабандних потоків. Ніхто не обмежує місцевих мешканців у праві отримати шенгенські візи, але це ж дорого й купа клопотів.
Поляки у відповідності до візового кодексу ЄС призупинили малий прикордонний рух у зв'язку з важливими заходами в країні (подібна практика в ЄС типова - навіть зупиняють дію шенгену) і завчасно попередили українців (усі ЗМІ своєчасно оприлюднили цю інформацію). Тепер до початку серпня в Польщу можна попасти в загальному порядку. Що це означає? Та саме так, як 99% українців досі мусять їздити - зі звичайними шенгенськими візами.
Що зробили місцеві мешканці? Кинулися до консульства Польщі у Львові подаватися на візи? Ні. Кинулися блокувати пропускні пункти, щоб ті, хто нормально оформили візи й приїхали з легальною метою, законними вантажами тощо теж не змогли попасти до ЄС.
Така ніби й дрібничка, але, на жаль, в цьому інциденті велетенська частка нашого національного характеру... Пригадуєте старий анекдот про три казани в пеклі: з євреями, росіянами та українцями. Біля "єврейського" котла десятки чортів з вилами наперевіс. Чому? Бо досить одному втекти, то він усіх витягне до Ізраїля, Америки чи ЄС. Біля російського казана один-єдиний чорт. Бо там деколи скинуться, одного когось пошлють за пляшкою й знову всі щасливі. А біля українського котла взагалі нікого... Та тому що, коли хтось спробує вирватися, то свої ж його за ноги назад стягують.

Подписывайся на рассылку новостей Страны в Facebook. Узнавай первым самые важные и интересные новости!