На жаль, як зазначає економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, економічних передумов для зміцнення гривні немає. «Тобто курс гривні не є проекцією сильної економіки. Зверніть увагу, в січні було зафіксовано падіння промислового виробництва на 2-3%, а за підсумками першого кварталу дефіцит бюджету перевищив 30 млрд грн в річному вимірі. Тому є привід стверджувати, що зміцнення гривні сьогодні викликано лише штучними монетарними факторами», – коментує Олексій Кущ. За словами аналітика, з одного боку, це політика НБУ по утриманню високої облікової ставки, яка дозволяє регулятору за допомогою депозитних сертифікатів “стерилізувати” надлишкову грошову масу в економіці, стримуючи інфляцію. Адже за таких умов банки практично не кредитують бізнес, а всю ліквідність вкладають у більш вигідні з точки зору дохідності і ризику папери НБУ. З іншого боку, політика Мінфіну по залученню коштів через випуск здебільшого короткострокових ОВДП (3 або 6 місяців) під вкрай високу ставку. «В умовах стабільного курсу це означає, що нерезиденти, які вкладають кошти в ОВДП, заробляють шалені 20% річних у валюті. Тому сьогодні всі спекулянти світу, образно кажучи, в Україні. І вони щомісячно суттєво (на 15-20 млрд грн) збільшують обсяги вкладень в наші ОВДП. Відповідно маємо монетарну пружину, яка швидко стискається – коли ж вона розпрямиться, це буде досить боляче для економіки», – попереджує Олексій Кущ. Що стосується впливу на бюджет, який нагадаємо, зверстано з розрахунку 29,4 грн/долар, то стрімкий ріст гривні на ньому позначиться якраз дуже негативно. «У нас ПДВ на імпортні товари є бюджетоутворюючим податком, від надходжень якого в цьогорічному бюджеті заплановано близько 300 млн грн. Зміцнення гривні на 5% означає втрату 15 млрд грн доходів бюджету тільки від зміни вартості імпортного ПДВ. А є ще ж мита та акцизи, які також прив’язані до курсу», – зазначає експерт. Загалом Мінфін та Нацбанк, по суті, змушені сьогодні вибирати між поганим та дуже поганим сценаріями. Або накопичувати значні кошти для повернення зовнішніх боргів (цього місяця Україна має сплатити кредиторам в еквіваленті майже 50 млрд грн, і ще приблизно стільки ж у вересні). За відсутності нових траншів від МВФ, це завдання вирішується за рахунок залучення від нерезидентів спекулятивного капіталу на внутрішньому ринку, при цьому власна економіка залишається на жорсткому «голодному пайку». Або ж отримати технічний дефолт. Останній варіант настільки неприйнятний для України, що навіть не розглядається. «Монетарна влада змушена фактично душити власну економіку, заради того, щоб якось розрахуватися з боргами. Вона штучно зміцнює гривню для того, щоб заманити в Україну нерезидентів, щоб ті вкладали гроші ще кілька місяців – хоча б до середини літа. А там можливо відновиться співробітництво з МВФ і можна буде трохи послабити монетарний зашморг та відпустити курсову пружину», – каже Олексій Кущ. Однак, в цьому сценарії є певна проблема – контрольовано стискати курсову пружину у нас виходить, а от контрольовано розтискати її, зазвичай, ні. «Курсовий «відкат» у таких випадках завжди важко прогнозувати і стримувати, оскільки в такі моменти включається паніка на ринках, і відповідно процес стає некерованим. Я вважаю, що економічно обгрунтований курс сьогодні складає 28 грн/долар. Якби Нацбанк припинив зв’язувати грошову масу, а Мінфін припинив проводити ці божевільні аукціони по розміщенню короткострокових ОВДП, то за кілька тижнів курс дуже швидко вийшов би на цей рівень і тримався навколо вказаної величини», – резюмував експерт. А так доводиться морально готуватися до наступної хвилі девальвації.

Подписывайся на Страну в Twitter. Узнавай первым самые важные и интересные новости!