Проглянув учорашні новини. Кинулося в очі те, як ряд користувачів фб, які демонструють підвищений рівень лояльності щодо Президента, почали переконувати в замовному характері досліджень, оприлюднених соціологами КМІС. Як на мене, сьогодні можна сперечатися про цифри, але тенденції, які відображені у дослідженні, говорять самі за себе. Те, що сьогодні Юлія Тимошенко та її політична сила вирвалися в лідери політичного процесу, підтерджують і дані інших соціологів. Те, що у Опоблоку суттєво виріс рейтинг, а у Блоку Порошенка впав, зрівнявшись з Опоблоком, - теж не новина. Те, що одні і ті ж партії (радикали Ляшка, "Самопоміч") утримують взяті раніше позиції, - тенденція, яка простежується протягом доволі тривалого часу. Те, що у Надії Савченко сьогодні найвищий рівень довіри, видно і неозброєним оком - інше питання, наскільки цей рівень буде ситуативним. Але мене у будь-якому соціологічному дослідженні цікавлять не стільки рейтинги політиків та партій - на них я звертаю увагу у останню чергу. Мене цікавлять суспільні настрої та тенденції щодо політичних і економічних питань. Тривожним симптомом для мене стало те, що 82% населення скучили за "сильною рукою" і прагнуть бачити на чолі держави лідера з максимально розширеними владними повноваженнями. Тобто, суспільство теоретично готове до диктатури. Підвищений рівень довіри до армії та добробатів (іноді цей рівень є вищим, ніж до інших суспільних інституцій - в тому числі Церкви) свідчить про те, що Україна балансує на грані демократії і диктатури. Дуже високий рівень невдоволення парламентом - майже половина респондентів виступають за дострокове припинення його повноважень. Але: майже вдвічі порівняно з попередніми дослідженнями зменшилася кількість тих, хто бажали би продовження війни на Сході країни (зараз таких 19,6% проти 35% у вересні минулого року). Зменшилася кількість бажаючих бачити Україну в складі НАТО (43,9% проти 49% минулого року). 46,9% українців все ще бажають вступити в Євросоюз (проти 56% станом на період Майдану). Натомість різко зросла кількість євроскептиків: якщо минулого року під час підготовки нашого "євроскептичного" аналітичного звіту (червень 2015 року) соціологи показували близько 21 - 23% тих громадян, які вважали за доцільне "не інтегруватися у жодне наддержавне утворення", то сьогодні таких - 32,1% (в основному за рахунок тих, хто розчарувався в перспективах Митного союзу. Здивувало кілька моментів. Виявляється, наші громадяни все ще довіряють українським ЗМІ, особливо телебаченню. Ну, тут, як казав Ян Гус, santa simplicia, і нема на то ради. Цікава тенденція: на заході України та у центрі громадяни менше довіряють Церкві, ніж армії та волонтерам. Натомість в електоральній зоні, де практично монопольно впливає УПЦ (заборони якої вимагають ряд депутатів), саме Церква є лідером громадських думок (окрім Донбасу, де на першому місці за рівнем довіри - волонтери, які працюють з пареселенцями). Ну і як курйоз сприйняв питання про те, як українці сприйняли би перейменування посади прем'єр-міністра на канцлера. До такого повороту подій готові лише 6,9% українців. А шкода))) "Канцлер Гройсман" - це звучить гордо)

 

Подписывайся на рассылку новостей Страны в Facebook. Узнавай первым самые важные и интересные новости!