Те, що бюджет хоча б планують ухвалити в цілому до 1 грудня, а не до 1 січня, є наслідком передусім умов МВФ.

В принципі, те, що поправок понад 2 тисячі, не так уже й критично, якщо порівнювати, наприклад, із минулорічним бюджетним процесом. Тоді було понад 4 тисячі поправок від народних депутатів. Фактично, цього року кількість поправок удвічі менша. Далі все залежатиме від парламенту – наскільки оперативно та ефективно він розглядатиме ці правки й ухвалюватиме бюджет у цілому.

Річ у тім, що МВФ поставив умову, що на наступний транш Україна може розраховувати лише після остаточного ухвалення держбюджету. Цю позицію кредиторів можна зрозуміти. Вони хочуть захистити себе від сюрпризів, подібних до тих, що були в минулому. Йдеться про те, коли між першим та другим читанням раптом виникла ідея збільшити мінімальну зарплату відразу вдвічі – з 1600 до 3200 гривень. Кредитори хочуть побачити остаточно ухвалений бюджет як закон для того, щоб оцінити дохідну частину, витратну, а вже потім надавати кошти.

За таких обставин, оскільки уряд має дуже гостру потребу в грошах, про що свідчить недоотримання до бюджету майже 100 мільярдів гривень на сьогодні відповідно до плану надходжень, кошторис намагатимуться ухвалити. З огляду на це уряд разом із парламентом робитимуть усе, щоб ухвалити бюджет якомога раніше, до Нового року. Дуже великий мотиватор – кошти МВФ. Без них уряду буде складно закрити поточний фінансовий рік.

Варіант, в якому уряд подав проект бюджету, оптимістичний, особливо щодо показників низької інфляції, курсу 29,4 гривні за долар. Наприклад, щодо курсу виходить так, що уряд планує навіть певне зміцнення гривні, при тому, що в бюджеті на 2018 рік закладений середній курс 29,3 гривні за долар, а на кінець 2018 року – 30,1 гривні до долара. Якщо на наступний рік планують 29,4 гривні за долар, то уряд разом із НБУ планують зміцнення гривні, що йде врозріз із прогнозами МВФ і Світового банку, які попереджають про повільну девальвацію гривні.

Крім того, нереалістичним виглядає показник інфляції 7,4%, враховуючи, що наступного року уряд планує підвищення цін на енергоресурси – газ, електроенергію. Енергоносії – обов’язковий елемент собівартості всіх без винятку товарів і послуг. Отже, підвищення цін на енергоресурси викличе ланцюгову реакцію – подорожчають усі товари та послуги. Низький показник інфляції в таких умовах виглядає нереалістичним.

Подписывайся на рассылку новостей Страны на канале Telegram. Узнавай первым самые важные и интересные новости!