Мова, армія, віра… Хотілося би вірити багатьом. Але так само багатьом важко вірити. Бо з одного боку – війна. З іншого – ешелони товарів, зростаючі економічні зв’язки за плани на зростання присутності на російському ринку. Сам президент каже, що пішов з Росії. Але ж він – не один. Є численні представники українського правлячого класу, яких пов’язують з президентом, і які нікуди йти з Росії не збираються. Можна, звісно, казати, що ми так заробляємо на війну. Типу, в Росії всі такі дурні, і нас щиро для цього фінансують? Приклад «Фармаку» Жебрівських тут найбільш показовий. Чому? Мова не про стару радянську промисловість із старими, радянськими ще зв’язками. Не про «староолігархів», які звикли працювати з Росією з перших років свого бізнесу. Ні, сучасне підприємство, сучасна продукція. І широкі плани зростання присутності в Росії. На тлі риторики про її майбутній розпад. Якось це все не дуже пасує до офіційних гасел, які скрізь на білл-бордах? Говорячи про «геть від Москви», треба спитати, чи стосується це лише вітчизняної еліти, чи лише «посполитих»? Бо щодо перших це, чомусь, не дуже помітно. Вони як жили «однією родиною» з російськими «колегами», так і живуть.

Подписывайся на Страну в Twitter. Узнавай первым самые важные и интересные новости!