Традиції фантазерства.

Першопочатково черговий скандал з народженням спадкоємця Омеляна у мене не викликав особливих емоцій та бажання на нього реагувати.
А що тут реагувати? Ну, просто зробив собі "вузлик на пам'ять", що "головний реформатор" не бачить для власних дійтей майбутнього в Україні.
Тут обговорювати нічого. Будь-хто, наділений мозком, може зробити ті самі висновки. Переконувати ж людей без мозку у чомусь - марна справа. Я це давно збагнув.

Але мені дуже сподобалися пояснення самого Омеляна.
Отже, дружина народила в США бо випадково там опинилася. Слід сказати, що це другий подібний випадок, бо перша дитина теж народилася у США. Можна лише подивуватися силою випадку, який вперто приводить родину у найвідповідальніший момент до Штатів.

Знаєте, що мені це нагадало?
Одного прикольного дядька, що, за його власними словами, жив посеред чужого житлового компексу "Межигір'я", орендуючи у ньому лише невеличкий сарайчик, та підтримуючи страусів.

Роки йдуть, покоління міняється. Але є одна константа - спроможність лідерів України до польоту фантазії. Їм би книжки писати, фантастичні. Але вони чомусь йдуть в управлінці. Культура втрачає митців, а ми - час. Шкода.

Подписывайся на рассылку новостей Страны в Facebook. Узнавай первым самые важные и интересные новости!