Зараз бюджетна резолюція уряду виглядає, як бюджетна фантазія і не більше. Адже в кінцевому підсумку країна отримає проект бюджету, який потім стане законом, звичайно ж після того, коли його ухвалить парламент на наступний рік. Але проблема у тому, що ніхто не знає, якою буде інфляція та стан державного боргу.

Адже, саме на наступні три роки випадає пік боргових зовнішніх виплат України. До того ж, Міжнародний валютний фонд оголосив, що скорочує програму надання кредитів. Ті транші, які ми мали отримати у 2018 і 2019 роках, зменшуються на 60 відсотків, а це означає, що бюджету України треба буде виділяти ще більші суми на обслуговування зовнішнього боргу, який є і так дуже великим. Тому, якщо скорочуються зовнішні валютні вливання від МВФ і ЄС, буде важко обслуговувати саме ці борги. Адже з держбюджету треба буде брати набагато більші суми, що потягне за собою зупинку підвищення соціальних платежів.

Тому, бюджетна резолюція виглядає, як лінійний аналіз. Бо, якщо послуговуватись лише статистикою, то в Україні є 20 мільйонів працездатного населення. Але реально в країні працює лише 12 мільйонів осіб, а 8 млн. – це заробітчани. Якщо ж в Україні є 12, 5 мільйонів пенсіонерів, а працюючих 12 млн. осіб, то співвідношення пенсіонера до працюючого є більшим саме на користь пенсіонерів. Тому наразі незрозуміло, як уряд хоче піднімати реальні пенсії для того, щоб купівельна спроможність людей росла. Бо в гривнях ми можемо написати, що буде і 10 тисяч гривень прожитковий мінімум, але це не означає, що люди зможуть більше купити. Адже в Україні вже таке було на початку 90-х років, коли люди в карбованцях були мільйонерами, але купити за них могли все менше і менше.

Уряд виклав документ, який є нічим не підкріпленою фантазією, адже немає перехресного аналізу різних показників.

Подписывайся на рассылку новостей Страны в Facebook. Узнавай первым самые важные и интересные новости!