17 лютого активісти громадської організації «С14» розгромили експозицію пам’яті Федора Шаляпіна в Російському центрі науки та культури в Києві. Думаю, вони даремно старались – від цього пам’ять про Федора Івановича меншою не стане. Але, напевно, активістам буде цікаво довідатись, що професійно займатись співом 18-річний Шаляпін розпочав у пересувній українській трупі Георгія Деркача, до якої притулився в Уфі. Тут він опанував українську мову, виконав партію Петра в «Наталці-Полтавці» (яка написана для тенора й яку через те довелось транспонувати на кварту нижче), а українські народні пісні назавжди увійшли в його репертуар.

З українською трупою Шаляпін приїхав до Тифлісу, де познайомився зі своїм першим і єдиним учителем співу Дмитром Усатовим. Колишній соліст московського Большого театру, Усатов був закоханий в творчість Тараса Шевченка й навіть написав пісню «Думи мої, думи» на вірш Кобзаря, яку Шаляпін не раз виконував у концертах.

На початку 2000-х років мені вдалось розшукати запис української народної пісні «Ой у лузі та й при березі червона калина» у виконанні Шаляпіна. Цей запис 7 січня 2005 року прозвучав на радіо «Свобода» в передачі «Сюжети» чарівної Надії Степули. На жаль, в аудіоархіві «Свободи» ця передача не збереглася, але на сайті можна прочитати її розшифровку. Зокрема – мою розповідь про те, як Федір Шаляпін у 1905 році давав у Києві концерт у колишньому цирку Крутикова (зараз на цьому місці знаходиться кінотеатр «Україна» на вулиці Городецького).

Сподіваюсь, активістам «С14» буде цікаво довідатись про людину, пам’ять про яку вони безуспішно намагались знищити.

Подписывайся на Страну в Twitter. Узнавай первым самые важные и интересные новости!