11 січня 1918 року (рівно сто років тому) газета "Нова Рада" писала: "Довелося мені побувати під час свят на Гайсинщині, в околицях міста Ладижина на Поділлі. Там усі села кругом є цілковитою гуральною слободою. Хліба люди мають досить, а продовольчі управи його не дають, а гонять з нього горілку аж трьох сортів, що різняться вони кольором, смаком і міцністю. Настала, кажуть, - воля, все є, - земля, свобода, ліс і горілка. 
А з горілки цієї робиться велике лихо, - де зібралися п’яні, повиганяли євреїв (с. Губник), де поруйнували панські фільварки, а де самі між собою перегризлися та пересварилися до смерті. У Губнику п’яні пройшли вздовж вулиць повиганяли євреїв і чисто повибивали вікна в людських хатах. Покликала громада добровольців присмирити самогонщиків і дебоширів, але вони самі перепилися і за один день зробили декілька розбоїв, маючи бомби, від котрих і самі загинули. «Дай п’яному зброю, - все одно, що сліпому вогонь»! Село залишилося без вікон, без спокою і без краму. Кооперативи запрацювати не в силі, євреїв повиганяли; тепер просять їх назад, але вони не йдуть. 
В інших селах те саме, п’ють дорослі, жінки та діти. Безперервні розбої та по грабунки. Грабують панські помешкання, забирають собі худобу, посуд та все що можна забрати. «Оце тобі воля та земля» - каже один селянин. Ще не один буде в сирій землі лежати, - де та влада? Оце тобі Україна!"
Дякую Юрію Сидоренку за надіслану підбірку матеріалів. 
А потім серед ось цього бедламу і хаосу з'являється екзальтований поет Олександр Олесь і патетично вигукує: "Яка краса - відродження країни!!!"

Подписывайся на рассылку новостей Страны в Facebook. Узнавай первым самые важные и интересные новости!