У Євангелії ми бачимо багатьох ворогів Христа: юдеї, які кричали "розіпни!", римські солдати, які завбивали цвяхи, Ірод Антипа та Понтій Пилат.
Проте, найгірший - не той, хто бив, не той хто судив, але той, хто поцілував.

Я вірю Євангелію, зокрема й тому, що воно внутрішньо правдиве. Там майже нема однозначно поганих і однозначно позитивних персонажів. Усі постаті складні, якими всі ми є у житті, де добро нерідко впроваджується через злих, а зло через добрих.

Апостоли - ті, хто повірили - сумніваються, бояться й не розуміють. Камінь, на якому утверджена Церква, тричі хитається. Понтій Пилат дає наказ на страту настільки без бажання, що навіть викликає симпатію. А Юда карає себе сам.
Єдині без напівтонів чорні - лише ті, хто вдають, що сніжнобілі - лицеміри.