Таке враження, що про Конституцію усі забули. Президент веде переговори з Садовим і Яресько і пропонує їм посаду прем'єра - у той час, як президент не має таких повноважень. Він - нагадаю - може лише протягом двох тижнів розглядати кандидатуру, внесену на його розгляд коаліцією, і, погодившись, вносить цю ж кандидатуру для голосування у Верховну Раду. Було би більш природнім та чесним, якби з Садовим або Яресько вів преговори Гройсман. Перед цим президент вже говорив про своє "конституційне право" обміняти двох російських ГРУшників на Савченко - хоча такого права у нього немає. Яценюк спершу публічно звертався до президента: "Звільніть мене!" - хоча президент не має повноважень звільняти прем'єра. Тепер ставить умову: я піду у відставку, якщо ви мені покажете наступного прем'єр-міністра і його програму дій - хоча програма дій Уряду затверджується парламентом, а не попереднім прем'єром. До того ж у Конституції (принаймні, у тому варіанті, з яким я ознайомився) відсутня стаття з приблизно таким змістом: "Прем'єр-міністр не може піти у відставку у випадку, якщо кандидатура наступного прем'єр-міністра або програма дій Уряду йому не подобається". Одним словом, у кожного - своя Конституція, і він її тлумачить в міру свого інтелектуального розвитку і світобачення.

 

Таке враження, що про Конституцію усі забули. Президент веде переговори з Садовим і Яресько і пропонує їм посаду прем'єр...

Опубликовано Константином Бондаренко 14 марта 2016 г.