Зі зникненням аристократії, яка раніше нав’язувала смаки, телеглядачі вільно вибирають плебейське. Черговий конкурс Євробачення сприймається домогосподарками та їхніми дочками (саме вони визначають громадську думку та суспільну емоцію) як подія більш значуща, аніж запуск адронного суперколлайдера, або вторгнення в Лівію.

Визначні особистості та фундаментальні вартості не знищуються, вони нівелюються. Крах ієрархії вартостей відбивається в мистецтві, але ще краще в історії мистецтва. Проілюструємо картинками, вірніше живописом (позаяк з причини відсутності в Україні значущих художніх зібрань, майже ніхто з українців в мистецтві не розбирається, автор не боїться видатися профаном).

У двадцятому столітті ті, хто торгував мистецтвом усвідомили, що запаси Яна Ван Ейка, Карпаччо, всіх трьох Брейгелів і навіть Тінторетто вичерпані. Все висить в основних світових музеях і обертатися на ринку більше не буде. Лувр не виставить Джоконду на торги, навіть за передовою схемою продажу Укртелекому.

Масовий інтерес до живопису прокинувся тоді, коли живопис вже завершувався. Яким же чином плодити шедеври після смерті живопису? За допомогою стародавньої магічної практики. Якщо на реліквії покласти що-небудь своє, то цьому передасться частина їхньої благодаті.

«Коли король Німеччини Генріх IV перетинав Тоскану, селяни поквапились торкнутися його одягу, щоб їхній врожай був ліпшим». Брокери живопису теж прагнули добрих надоїв, тому в сусідніх залах із Вандервейденом і Вермеєром стали чіпляти етюдики постімпресіоністів. Таким чином, такий собі Гоген, чи прости Господи, Тулуз-Лотрек запозичували вартість Авіньйонців чи митців Фонтенбло.

Проте, мощі мають суттєву перевагу перед шедеврами. Чим більше всього ми освячуємо мощами, тим більше в них благодаті. Натомість, шедеври в’януть від сусідства зі штучними квітами. Якщо все рівноцінне – ніщо не цінне. Глобальний інститут культури тотального Поплавського. Факультет педікюру поряд із факультетом хорового співу. Реквієм Моцарта рівноцінний (а по грошам програє) педікюру Свєточки з салону «Галатея» на Червоноармійській.

 

Зі зникненням аристократії, яка раніше нав’язувала смаки, телеглядачі вільно вибирають плебейське. Черговий конкурс Євро...

Опубликовано Дмитро Корчинським 12 марта 2016 г.