Пригадався давній жарт, породжений подіями на острові Даманському, де СРСР трохи повоював з КНР. Так-от по тому хтось підрахував: якби китайці наступали колоною по чотири, а радянці стріляли по них із "калашникова", така війна була б довічною, бо в кінці колони заступали б новонароджені китайці.

Отак в Україні з корупцією. Поки виявляють чергових корупціонерів, на їхнє місце приходять нові. І будуть приходити. Кмітливіші...

Список Лещенка вражає, і він є далеко не повний. І я вітаю намагання Сергія виявити й знешкодити кожного з них. Чи вистачить йому часу і... самовпевненості?

Може хто пам'ятає? Був в Україні такий активний борець з корупцією - Григорій Омельченко. Дуже самовпевнений. Де він тепер? Поборовся і зник. А корупція розцвітає...

Корупція живуча доти, поки не підрубане її коріння. А щоб підрубати його, треба зрозуміти її природу. Лещенко цього не хоче робити. Навіть за підказкою. Тому тупо ігнорує мої "укуси", вдаючи з себе товстошкірого, хоча інколи двома словами намагається... виправдатися.

А хтось би інший на його місці уже б сказав: "Допекли вже ви мене, дядьку! Буду в Америці - давайте сядемо й поговоримо". Імпрези тут йому цікавіші...

До речі, за два десятиліття в Америці я мав змогу наспостерігатися, з ким зустрічаються, у яких заходах беруть участь, чим цікавляться тут українські політики, громадські діячі, журналісти, ділові люди... Ще цікавіше - хто ними опікується і що потім із цього виходить.

...Я не хочу, щоб ви думали, буцімто я заповзявся зничтожити Сергій Лещенко. О, ні! Я вважаю його одним із кращих українських журналістів (хоч він аж надто часто і без потреби вдається до общєпонятного) і однією з найсвітліших голів серед нардепів, здатних зробити бодай щось корисне для України (і я не роблю йому поблажки через недосвідченість у політиці, бо журналістика - це вже політика, причому потужніша за інші типи публічної діяльності). Сергій добре тримає удари. І я справді хочу, щоб він набирався мудрості й ставав ефективнішим.