Незабаром, має відбутись голосування у другому читанні, за створення «незалежного регулятора», який має збалансувати інтереси споживачів та постачальників житлово-комунальних послуг. Незалежність та збалансованість регулятора виглядає доволі дивно.

Голову Нацкомісії обиратимуть її члени, яких в свою чергу обиратиме конкурсна комісія. Саме вона пропонуватиме на розгляд гаранту кандидатів, які отримали найвищий рейтинг і пройшли передбачену цим Законом перевірку, – з розрахунку дві особи на одну посаду члена конкурсної комісії.

Нескладно здогадатися, що людина за поданням КМУ буде саме та, яка потрібна Порошенку, адже очільник Уряду В. Гройсман – саме його ставленик. Те ж стосуватиметься Ради, більшість у якій формується саме впливом БПП. У результаті конкурсна комісія, яка мала б бути незалежною, буде такою суто формально. Коли ж справа дійде до призначення членів регулятора та його керівництва, картина виглядатиме так: президент по суті сам собі кандидатів запропонував, сам їх і затвердив. Усе це – не більш, ніж показуха.

Інтереси споживачів як ігнорувалися, так й ігноруються. Сама ідея створення НКРЕКП як незалежного регулятора продиктована необхідністю балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання та держави. То де ж цей баланс? Для того, аби він таки був, щонайменше третина від загального складу конкурсної комісії – це мають бути представники громадськості, решта – від Верховної Ради. Тільки тоді можна було б говорити про певну незалежність регуляторного органу.